Ринок криптовалютних активів

Перший досвід заборони ICO в Китаї: причини, юридичні особливості, ризики та наслідки

Зовсім недавно на ринку ICO сталася важлива подія – китайська влада заборонила проведення краудсейлов в своїй юрисдикції, а всі компанії, вже провели ICO, настійно попросили повернути кошти вкладникам. Своєю думкою про те, як ця заборона може вплинути на майбутнє кріптовалютной екосистеми, в ексклюзивному матеріалі для ForkLog розповів доктор юридичних наук, адвокат Руслан Чорнолуцький.

 

Основна причина глобального успіху біткоіни і інших криптовалюта – входження великих фінансових і інвестиційних гравців на новий ринок. Як відомо, великий капітал на різні «піраміди», «дурниці і казки» гроші надавати не стане. Інвестиційні фонди, міжнародні корпорації, фінансові монополії і навіть деякі держави вже починають заявляти про підтримку і початку використання ряду кріптоактівов і технології блокчейн в цілому – все це вселяє впевненість інвесторам і власникам криптовалюта.

Ринок всерйоз розцінює біткоіни як фінансовий цифровий актив, досить складний, але реальний, і найголовніше – має грошову цінність і свою унікальність, як у створенні і інвестуванні, так і у використанні.

Однак у великих міжнародних регуляторів викликає страх і недовіру такий процес залучення коштів у нові інвестиційні проекти, як ICO (Initial Coin Offering, первинне розміщення кріптомонет-токенів). Все-таки залишаються підозри в тому, що все це – стара школа Понці (фінансова піраміда). Треба розуміти, що головна мета фінансової піраміди – збагатити її творців за рахунок особистих вкладень нових учасників. Активи таких пірамід нікому не потрібні на зовнішньому ринку, вони не володіють ніякими перевагами у використанні, не вирішують жодних проблем.

У випадку ж з криптовалюта і деякими видами токенов все інакше – вони вирішують велику проблему фінансового ринку, їх оборот зручний і вигідний його численним учасникам, що створює реальний попит на їх покупку.

Але на різні підозри регуляторів штовхає сама природа і процес проведення ICO. Державні фінрегулятори не хочуть миритися з тим, що не вони фактично займаються емісією токенов і не можуть тотально регулювати через інструменти ліцензій і дозволів новий ринок. Тут досить подивитися, наскільки складний і зарегульований ринок цінних паперів в США, де SEC (Security and Exchange Commission) – це цар і бог даного ринку. Тому 2017 став роком гучних заяв SEC, MAS (Monetary Authority of Singapore), які попередили своїх громадян про ризики ICO і сильно обмежили можливості залучення їх коштів при краудсейле.

Знаменною в цьому питанні стало 4 вересня 2017 року, коли Народний банк Китаю оголосив нелегальними операції, пов’язані з ICO. Фінансовий регулятор наказав не тільки припинити всі проведені ICO-кампанії, а й повернути кошти, зібрані раніше, а також заборонив операції обміну криптовалюта на фіатние гроші. Китай висловив стурбованість у зв’язку з тим, що багато ICO є фінансове шахрайство або пирамидную схему. Основна логіка претензій у регуляторів наступна: ICO уразливі для ризиків відмивання грошей і фінансування тероризму через анонімне характеру транзакцій і легкості, з якою великі суми грошей можуть бути переведені з одних рук в інші за короткий проміжок часу.

Зазначу, що ставлення офіційного Китаю до всіх галузей Фінтех-індустрії досить насторожене. У Китаї знаходиться один з найбільш швидкозростаючих ринків у світі. Крім цього, саме тут знаходиться більшість Майнінг-ферм. Разом з тим законодавчий підхід до правового регулювання кріптовалютних відносин в Китаї все ще не вироблений. У той же час криптовалюта розглядається регулятором в якості віртуального товару, а кріптовалютние біржі повинні бути зареєстровані в Телекомунікаційному бюро, що є прогресом.

Оподаткування в Китаї здійснюється відповідно до стандартних для товарів правилами: операції з криптовалюта обкладаються податком на прибуток, податком на прибуток і податком на приріст капіталу, а її продаж може обкладатися податком на додану вартість.

Ще в 2013 році ЦБ Китаю заявив, що в найближчому майбутньому визнати біткоіни законним фінансовим інструментом не представляється можливим. У той же час Центробанк зазначив, що заборони на здійснення кріптовалютних операцій немає, так як це товарні відносини.

У 2014 році Народний Банк рекомендував китайським банкам і платіжним системам закрити рахунки китайських веб-ресурсів, які здійснюють торгівлю біткоіни, і в тому ж році заявив, що не розглядає можливості заборони біткоіни. При цьому біткоіни він визначив як свого роду актив, а не валюту.

Додатково в 2015 році стало відомо, що така віртуальна власність незабаром може бути визнана «основним правом людини» в Китаї, так як відповідні визначення містяться в новому проекті основних положень Цивільного кодексу країни. Це був своєрідний реверанс у бік лібералізму.

Ризик №1. Можливе визнання ICO процедурою продажу цінних паперів

 

Це один з перших ризиків, про який згадують, коли мова заходить про ICO. Проблема полягає в тому, що залучення можливих інвесторів обіцянками отримання прибутку вже звернуло увагу регуляторів ринку цінних паперів – і це несе ризики можливого подальшого залучення до відповідальності.

Звідси висновок: ICO-токен потрібно йти від асоціацій з цінними паперами, з продажем частки в компанії і взагалі уникати згадка отримання прибутку (дивідендів) для їх власників. У зв’язку з цим варто згадати так зване правило Хоуі (вироблено американської судової практикою), оскільки американське право не містить чітко сформульованого підходу до поняття цінного паперу. Англійське слово securities в правових документах США має набагато більш широке тлумачення, ніж просто цінний папір. В основі американського поняття securities лежить перш за все детальний аналіз змісту конкретної правової зв’язку емітента і держателя securities. У зв’язку з цим під американське поняття securities може підпадати не тільки конкретна цінний папір в її класичному розумінні, наприклад, акція, облігація, а й будь-яке інше правовідношення двох і більше осіб, що створює для одного з них інвестиційний інтерес в підприємстві іншого. Це в свою чергу робить поняття «емітент» і «власник» кілька умовними.

Тому свого часу в справі SEC проти W. J. Howey Co Верховний Суд США застосував метод, названий тестом Хоуі. Він виділяє чотири основні складові, наявність у правовідносинах яких дозволяє говорити про те, що правовідносини є security:

інвестування грошей або іншого майна;
загальне підприємство власника та емітента security;
очікування від підприємства прибутку;
очікування такого прибутку виключно від емітента або третьої особи, але не від власника.
Ризик №2. Відсутність законодавчого регулювання та правового захисту

 

Почати слід з того, що в даний час в світі відсутній нормативно-правова база, що встановлює еталонні правила, що регулюють проведення ICO. З цього випливає, що немає і механізмів правового захисту як інвесторів, так і осіб, що емітують токени.

Зараз в деяких країнах вже йдуть спроби включення кріптоінвестірованія в правове поле і надання криптовалюта офіційного статусу. Можна розглянути ці спроби в створенні умов регулювання нового інструменту фінансування. Так, в Швейцарії в кінці 2016 року було анонсовано розробка правил, які дозволять залучати в рамках ICO до 1 млн швейцарських франків без зобов’язань з надання звітності регулятору ринку цінних паперів, що може привернути відповідні компанії.

В стадії розробки власних законодавчих правил регулювання знаходиться Сінгапур. При цьому міф про те, що Сінгапур є “раєм” для ICO, вже не підтверджується після заяви про ризики ICO для інвесторів з боку MAS. Сінгапур, як і Китай, довго не звертав уваги на те, що відбувається, поки це не торкнулося його громадян і вимог Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (The Financial Action Task Force, ФАТФ).

Показовим прикладом є Японія, яка першою з країн прирівняла цифрові гроші до реальних грошей, легалізувала кріптобіржі шляхом розробки правил їх діяльності та, як наслідок, створила базис, але не системний еталон для процедур подібних ICO.

Приклад цих країн показав, що визначення правового статусу криптовалюта і процесів первинного розміщення монет створює гарантії для учасників і гравців самого ринку, і завдяки цьому виникають передумови для появи центрів кріптоінвестірованія. Звичайно, відсутність правового регулювання надає свободу, проте залучення серйозних гравців потребуватиме певних законодавчих і правових гарантій.